Пійшов Москаль на село,
Вюном завинув ся,
Всього йому накупив,
Ото й повернув ся.
„Што-ж?” питаєть ся: „купіл?”
— „Купіл, блаґородє!”
— „А што-ж”, каже, „заплатїл?”
— „Круґло, блаґородє:
Пять — за масло, трі — за хлєб,
А ґрош — ето рибка-с…”
— „А єщо ґдє адін ґрош?”
— „Да ґрош — ето рибка-с”.
— „Да ти дєвять только дал!”
— „Точна сащіталї!”
— „А єщо ґдє адїн ґрош?”
— „Да за рибку взялї!”
— „Да ти ґрош адїн украл…
Хамаво атродє!”
— „Точно, барін, что украл…
Украл, блаґародє!”
— „Что-ж ти прямо нє сказал?
Ентакоє рило!”
— „Да я прямо би сказал,
Спрасїть только било”.
