Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/161

— „Да нє піроґ, ґалубушка!…
Екая дасада!…
Да знаєш-лї? туда масла
Да смєтани нада!…”
 А вона-то добре знає,
 Чого Москаль хоче,
 Та чекає барабана,
 Коли затуркоче…
Як почула барабана —
Слава тобі Боже!
Тай говорить Москалеви:
„Вареників, може?”
 Аж підскочив Москалина,
 Та нїколи ждати.
 — „Варенїкі, варенїкі!”
 Тай пійшов із хати!…

 

——o——

 

12. Варена сокира.

Прийшов Москаль на постій,
Заглядає в очи:
„Сварі бабка што нїбудь!”
А бабка не хоче.
 — Нема! каже. — „Как нє бить?”
 — А нема нїчого!
 „Да ну, бабка, нє шутї!”
 — Та нема-ж, їй Богу!