Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/127

Цю сторінку схвалено
16. Місяця.

Колись собі мужичок
Читати навчив ся,
Баньку гроший заплатив
Тай попом зробив ся.

Ото йому й довелось
В церкві щось читати
І „мислїте, ци, аз-ца”
З титлою складати.

І замукав бідний піп,
Аж пригнув колїнця:
Все „мислїте, ци, аз-ца,
Словотитла — Нїмця!”

— „Та який тут”, каже, „чорт
Того Нїмця тиче?!”
Та з крилоса у олтар
Піддячого кличе.

— „Ходи”, каже „та склади.
Чи умієш, враже?”
А той тілько подививсь:
— „То місяця!” каже.

— „Добре-ж, сину”, каже піп:
„Іди ж ти співати”.
А сам далї розпочав
По складах читати.

 
——o——