В сїй книзї Зїньківського писаннїв містять ся його працї наукові та публїцистичні. З їх деякі попереду друковано, але „Молода Україна“, „Штунда“ та „Фихте старший“ вперше тут друкують ся. Друковані попереду писання передруковують ся без одмін; тіж, що в рукописях були, автор не повиробляв як треба до друку й довелось зредактувати їх ще до викладу. Ще кілька уваг окремо про кожну річ.
„Молоду Україну“ автор не до друку писав: се був реферат, читаний р. 1890-го у Петербурзї на Шевченкових роковинах. Бувши в мене р. 1890-ого, автор казав, що хоче переробити сю річ до друку, та вже не встиг, і росправа іде в сьвіт такою, якою була спершу.
„Штунда“ — се була остання робота Зїньківського. Він працював коло неї за малим не до смерти, але викінчити не встиг. Робота ся писана була здебільшого на окремих картках, не завсїгди нумерованих. Після Зїньківського смерти відобрав я з двох рук купу його паперів поплутаних без нїякого ладу. З усеї тієї купи доводилось вибирати ті клаптики та зводити до купи.
Хоч я й витратив на сю морочливу працю чимало часу, а все менї не пощастило позбирати всього — тим, що воно десь загинуло після смерти авторової. Як звів я до купи всю роботу, то виявилось, що в деяких місцях не ставало дечого. Високоповажаний д. Л. С., що вже сам кільки років працював коло штунди, ласкаво згодив ся впорядкувати до друку сю роботу. Як він се
