Української народности рос. статистика[1] налічує коло 11 мілїон., а білоруської 3. Але завваживши, що при такій лїчбі до загальної цифри славянсько-руської народности (51 міл. 713 тис.) показаної Ливроном недостача майже 3 міл., то подїливши сї 3 м. пропорцияльно між Українцями та Білорусами, матимемо, що й після Ливрона української народности не менш 13 міл. а білор. 4 м. [Справдї, української народности більш 20 мілїонів]. Решта людности, окрім Поляків, складуєть ся з різних народів не славянської раси: Литви, Фінів, Румунів, Татар, Грузинів, Вірмен і т. и.
Не менча різність і в реліґії. Так по лічбі росийській із 35 міл. рос.-моск. люду „старовірів“ 10 міліонів (з поміж них 5 м. безпоповцїв; поповцїв хведосівцїв 2 міл.; других безпоповських сект 1 міп., решта — різні дрібні секти[2]). Не треба забувати й того, що сектарство ширить ся все більш, та й справжнє число сектарів більш офіцияльного — багацько тайних сектарів.
Український народ те-ж далеко не увесь православний: унїтів уряд сам лїчить ¼ міл. (в Люблинщинї й Сїдлецьк. ґуб.[3]). Невідомо, скільки можна-б налічити — „штунди“, але її не мало: нема сливе кутка на обширі Української землї, де-б її не можна-б було спіткати. Опріч того в росийські статистичні відомості не заносять Українцїв католиків, котрі є не тільки на Подолї та на Волинї, але трапляєть ся нам бачити їх і в Київщинї (в Бердичеві напр.) навіть коло Днїпра (в Сьмілянщинї[4]). Чи се невідомо росийським статистикам, чи не знаю з чого.
А увесь сливе білоруський народ числить ся православним як відомо з недавна після „поєднання“ „мѣрами кротости по преимуществу“ з унїтської єресї. Останнї народи росийської імперії, з виїмкою Румунів, те-ж не належать до православної віри.
Конґльомерат росийський складав ся не по одна-
