Сторінка:Петрів Спомини з часів української революції 1 1927.djvu/54

Ця сторінка вичитана

— Сергій Конів, який був комісаром комендатури Мир — застрілився.

Наші хлопці під орудою помічника команданта полку сотника Андрієнка живо вичистили Мир від зайвого елєменту та зробили порядок.

Корпусний комітет доніс про цей факт повідомивши, що частини, які удержали ще порядок, припинили погром. На те донесення прийшла депеша від „главковерха“ Криленка такого змісту: „Товарищей, коториє сахранілі революціонную дісціпліну і панімают, что только порядок і солідарность всєх трудящихся обезпечит нам завоєванія ревалюції, ставлю в прімєр Революціонной Армії. Від єя ліца блаґодарю салдат і командіров полка прекратівшаго паґром у Мірі“.

І це писалось на адресу представників „жовтоблакитної контрреволюції“.

Діяльність підготовки прориву на Україну підтримувала морально полк серед розбурханого моря пристрастей та дезорґанізації.

Большовицька аґітація велася в межах полку вперто та настирливо. Козакам вказували, що вони мають на чолі старшину ґенерального штабу явного контрреволюціонера, що Центральна Рада є лишень збіговиськом дрібної буржуазії, яка тільки тимчасом надягнула червону маску, щоби розвалити єдиний фронт всіх трудящих.

Ішла вперта пропаґанда проти командного складу, який всупереч революційним наказам не є вибраний масами, тільки що найбільше комітетом.

Останній мотив мав найбільший вплив у рядах полку, так, що вже 5. грудня були випадки спротиву проти наказів, і тому 10. грудня командування полку видало наказ про перевибір усіх начальників, який