Бувші Туркестанці донесли, що спокійно закінчили перший перехід і стали на відпочинок в 25 кільометрах від Мира.
Ранком 16-го підписали умову — голова комітету та командант 25. Сибірського полку, бувший „підпрапорщик“ з одного та командант українського полку та голова корпусної ради з другого боку про те, що Українці формують полк, який стає в районі Осиповщини. Він дістає все необхідне зі складів III. Сибірського корпусу й до одержання інших розпоряджень від свого уряду складає загальну резерву російського корпусу, допомагаючи останньому в разі наступу з боку Німців.
Умова складена у двох мовах і має уважатись військовою тайною. Того-ж дня після підписання умови явився командант українського полку в корпусного команданта для затвердження тієї постанови. Тут відразу не пощастило. Довелося вислухати богато докорів за нестаршинське поведення, тощо, але остаточно прийшло до згоди, що ранком 17. листопада українські куріні мають передефілювати перед штабом корпусу в ціли перегляду і там вирішиться про дальше їхнє призначення. І дійсно, перегляд був днем слави для Українців. Справність, військовий порядок наших серед загальної дезорґанізації російської армії вплинули так, що командант корпусу дуже дякував за утворення ще одної „надійної частини“ (за першу числили пробоєвиків) у корпусі та згодився підписати наказ про сформування полку.
Таки зараз по перегляді, балуючи по глибоких снігах, відійшли сотні в район зосередження і не доходячи до Осиповщини побачили, як чорним шнур-
