штабу Ковенка мав підійти до Київа з Лівобережжа.[1]
Щоби розібратися в ситуації, взяв я пять гайдамаків і пішов по Інститутській в напрямі до Арсеналу. Щойно минули ми Державний Банк і дійшли до бувш. помешкання ґенерал-ґубернаторства, як з боку Арсеналу прибігли сполотнілі, задихані два з рушницями гімназисти і доповіли, що вони рештки варти Вільного Козацтва, яка збита арсенальцями зі Школи Сліпців і що арсенальці великою юрбою посуваються далі; ще за хвилинку прибіг розхрістаний, переляканий писар „нейтрального“ штабу Сердюків і доповів, що арсенальці порушили їх „нейтралітет“ і розброїли штаб, відобравши два скоростріли.
Тлом до цих донесень була все жвавіща стрілянина з боку Печерська, яка чергувалася з вибухами ручних бомб.
Ще за хвилину по Інститутській зачорніло від юрби, яка стріляючи в гору та вигукуючи йшла в нашу сторону. Попереду докладно бачилось два скоростріли які тягнули в руках.
Вільні Козаки скрикнули і стріляючи в гору побігли в бік Державного Банку, але наші „фронтовики“ швидко засіли за стовпами від ліхтарень та телєґрафів і почали стріляти до юрби з віддалі яких 100 до 80 кроків.
Звідтам відповідали безладною стріляниною; видко було як пробують поставити скоростріли, навіть один з них дав дві-три черги, високо понад голови, але змовк і юрба стріляючи із криком кину-
- ↑ Кіш Слобідської України під командою отамана Петлюри був у боях з большевиками на Лівобережу і його спішно викликали на оборону Київа.
