Чорни хма́ри небо вкри́ли, Місяцъ де́ де вигляда́, Ча̀йка по надъ Дні́промъ ски́глить, Въ га́ю вітеръ завива́. Кругомъ пусто ні люди́ни, Ні звирюки не вида́ть, Ли́шь Дні́при́вскі срібні хви́ли Якесъ сму́тно все шумя́тъ. Ажъ ось що́сь въ Дніпрі біли́е, Що́сь изъ не́го винира́ И вдругъ зче́зло, тільки мрі́е, Та полющится вода́.
