Сторінка:Первоцвітъ Грицька Кохнівченка.pdf/11

Цю сторінку схвалено


Що́ жъ дівчи́на? Вгамони́лась,
 Перемигла жахъ,
Соромлясь іхати згодилась,
 Щастливъ ставъ козакъ!

Поскакали мовъ скаже́ны,
 Дружку другъ любивъ:
Ти́жденъ цілий бувъ ій віренъ,
 Въ дру́гий измінивъ.