Хочь и выбили осла красненько; а всежь таки розуму во̂нъ набравъ ся — чекає лише, щобъ черезъ воду погнали.
Та и до̂ждавъ ся собѣ на лихо.
Женуть єго съ тягаромъ; а во̂нъ у воду, мовь въ берлогу лежить — чекає доки со̂ль не розо̂йдеть ся. Вычекавъ, встає — нѣ суди Боже! таке щось налягло, що въ двоє проти прежнёго… А се вже не со̂ль була — клочє! Якъ воды набралось, така вага стала, що ослови трохи хребетъ не вломило.
Не подобає зъ роботою крутити!
Вмѣєшь ѣсти — умѣй и заробити.
Вкрали коты кружанку сыра. Не зъѣли-жь ёго, вражи̂ дѣти! а давай мѣжь собою сваритись.
— Ты ѣсти'мешь борше!
— Въ тебе острѣйши̂ зубы!
— Дѣлѣмо сыръ на половину!..
— Мудро загадано! — одповѣдає котиско. Хотѣвъ бы ты минѣ дати конець сыра попсованый. Хочешь дѣлити ся — по̂демо до суду! Малпа насъ и подѣлить!
— Ходѣмо! Ходѣмо!
Прійшли; а малпа собѣ не ворогъ:
— Ходѣмо, каже, до канцеляріѣ; тамъ на важкахъ справедливо сыръ подѣлю.
Розлупала сыръ, кладе на важки.