Сторінка:Павло Грабовський. З чужого поля (1895).djvu/50

Цю сторінку схвалено

З Мих. Михайлова

***

Дружно, міцно всіх вас, браття,
Я б до лона притулив
І надії, і прокляття
З вами разом поділив.

Так женуть лихі катюги
З гурту братнього мене
В хмурий край снігів та хуги,
В підземелля кам'яне.

Най назустріч тьма та холод,
Най тяжкий рудник, — і там
Найсвятішу віру в молодь
Збережу на глум катам.

У гнітючій млі загнання
Непохитно світла жду,
А в душі одно бажання,
Як молитву, покладу:

«Будь наверсі сила ваша,
Стрінь в бою побіда вас
І минуй гіркоти чаша,
Що труїла стільки нас!»

 

З Майкова

***

Пахне сіном серед луки,
Розлягаються пісні:
Грабельки побрали в руки
Молодиці голосні.