Цю сторінку схвалено
По черзі дні минають за днями,
Погасають мої ставники,
Течуть літа, а тьма все над нами, —
Ясний ранок не йде здалеки.
Іван Аксаков
***
Молюсь я щиро богу нині:
Без сил, в байдужності німій,
В ганебі досвіду та ліні
Не дай зітліть душі моїй!
А розбуди і серце, й розум,
Лякливість рабську побори,
Не сковуй мудрості морозом,
З людською лжею не мири!
Не дай знікчемніти в покої,
Пошли життя мені трудне,
Але з безстрасності гидкої,
З недбальства вирятуй мене!
Павло Козлов
***
Дні безслідно минають за днями,
Рік за роком кудись уплива;
Розпрощавсь я з чудовими снами,
Моє серце нудьга розрива.
Всюди хмарно від думки сумної,
Безнадійність, як молотом, б'є…
Де подітись від кривди земної…
Хіба в небі? Так крил не стає!
