Сторінка:Павло Грабовський. Доля (1897).djvu/24

Цю сторінку схвалено


Чи вас не рушить стид ганьби?
Чи боїтеся боротьби?
Чи краще гнити, як раби,
В кормизі нівечити край?
Нікчемний зраднику! Тікай!

Хто пута рабства розрива,
Мечем свободи добува?
Хто за Шотландії права?
Хто? Каледонці! Так ходім!
Кати руйнують рідний дім.

Рятуймо зв'язаних синів
З неслави, муки, кайданів,
Здобудьмо долі інших днів!
Всю кров віддаймо жил своїх!
Падем… вщасливить воля їх.

Кінець тиранам навісним!
Що змах — то менше вже одним,
Що змах — свобода ближче з ним.
Вперед! До бійки! Чаша вщерть:
Або побіда, або смерть!


Елізабета Броунінг

***

 В чистім полі на роздоллі
 Молоде ягня стрибає;
 Скрізь літаючи по волі,
 Пташка весело співає;
 Молоденька швидка сарна
 Утікає в холодок;
 Запахуща квітка гарна
 Розцвілась на весь садок…
 Тільки ми дітей мордуєм
 В підземеллі без пуття,
 Муки-стогону не чуєм
 Та збавляємо життя.