Сторінка:Павловський. Прибавленіе къ Грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія. 1822.pdf/12

Ця сторінка вичитана
— 9 —

відмінку, керованого прийменниками, запозичують у себе ж відмінок знахідний, на пр. для кого̀ кравѐць шы́ѣ кожу́хъ (для кого портной шьетъ шубу)? для мене, тебе, себе; тож тому слова менѐ, тебѐ, себѐ, як такі, що складають власне відмінок знахідний, в родовому відмінку — хоч би й замість лінійок — писати не варто; та й ніхто не говорить ані в Малоросійській, ані в чистій Російській мові, на пр. эта, мене (моя) собака; така мова була б незграбною, вживана тільки недовченими Російській мові іноземцями: эта мене (моя) сапакъ; зей дитинъ тебе (твій) шенихъ, кралишка.

П. Р.

„Поміж займенниками мій, моя, моѣ, знаходиться слово ма, що не є займенником, а є третьою особою теперішнього часу однини дієслова маю, тобто имѣю.„