Сторінка:Павловскій А. Грамматика малороссійскаго нарѣчія.pdf/125

Ця сторінка вичитана
80


За бы́того два небы́тыхъ дають, да ще й неберуть.

За сырото́ю Бігъ зъ калыто́ю. Голенькій охъ! за голенькимъ Богъ.

За ба́тькомъ на вері͡овку, на шляхъ, на шы́бенцю. Убирайся къ чорту!

Заго́іцьця по́ки весі́льлѣ ско́іцьця. До свадьбы заживетъ.

Залыть за шкуру сала. Задать перцу.

За моѣ жы́то, да мене́ жъ и побы́то.

Засьміѣ́сься ты ще на ку́тні. Смѣйся, послѣ заплачешь.

Зда́вся цыганъ на своі̀ ді́ты. Ссылается на какихъ свидѣтелей!

Зда́цьця на вітребе́ньки. Быть балагуромъ, выдумщикомъ.

Зна́ла кобы́ла на що візъ бы́ла. Не кто виною!

Зна́тымешъ до новыхъ ві́ныківъ. Будешь помнить.

Зомья́ть на каба́ку. Въ пыль истереть; сдѣлать но на што.

Зъ брехні̀ не мруть, да вже бі́лше ві́ры нейму́ть.

Извы́дыть тобі́ Бігъ. Богъ тебѣ судія!

Каза́въ панъ кожу́хъ дамъ, да й слово і͡ого̀ те́пле. Посулилъ да и неедаетъ.

Кінь зъ коне́мъ, вілъ зъ воло́мъ, а свыньно̀ объ тынъ, колы̀ нема̀ зъ кімъ.