Дубль-Мен (читає папір). «Благородний, преблагородний, безмірно благородний Дон Педро Хорхе ідальго[1], барон де Лос-Альтос, ії Монтес Ф'єрос і інше, проти Алонсо Кальдерона, молодого драматичного автора. Справа про мертвонароджену комедію, яку кожний не визнає за свою і складає на другого».
Граф. Вони праві обидва. Знімається з черги. Якщо вони напишуть удвох нову п'єсу, щоб вона відзначилася трохи у великім світі, — наказ: щоб ідальго дав їй своє ім'я, а поет свій талант.
Дубль-Мен (читає другий папір). «Андрес Петручо, землероб, проти провінціального збирача податків». Ідеться про самовільне обкладення.
Граф. Справа не моєї компетенції. Я краще служитиму моїм васалам, захищаючи їх перед королем. Минайте цю.
Дубль-Мен (бере третій; Бартоло і Фігаро встають). «Барб-Агар-Рааб-Мадлен-Ніколь-Марселіна де-Верт-Аллюр, дівчина повнолітня (Марселіна встає й кланяється) проти Фігаро…» ім'я хрещене не зазначено.
Фігаро. Анонім[2].
Брідуазон. А-анонім? Що-о це за святий?
Фігаро. То мій патрон.
Дубль-Мен (пише). «Проти Аноніма Фігаро». Стан?
Фігаро. Дворянин.
Граф. Ви дворянин? (Писар пише.)
Фігаро. Якби небо схотіло, я був би сином якогось принца.
Граф (до писаря). Далі.
Пристав (пищить тоненьким голосом). Тихо, панове!
Дубль-Мен (читає). «Справа про відмовлення від шлюбу згаданого Фігаро з згаданою де-Верт-Аллюр. Доктор Бартоло виступає за позивальницю, а вищеназваний Фігаро сам за себе, якщо суд дозволить проти звичаю і судового права».
Фігаро. Звичай, пане Дубль-Мен, часто є зловживанням; трохи вчений кліент завжди краще знає свою справу, ніж певні адвокати, що пріють на холоді, кричать на всі заставки, і, знаючи все, крім справи, так само мало заклопотані тим, що зруйнують кліента, як і набриднуть аудиторії й присплять панів, а потім пиндючаться, наче вони скомпонували oratio pro Murena[3]. Я розповім справу у кількох словах. Панове!..
Дубль-Мен. От уже багато зайвих, бо ви не позивач і маєте тільки боронитись. Наблизьтесь, докторе, і прочитайте зобов'язання.
Фігаро. Еге ж, зобов'язання.
Бартоло (надіваючи окуляри). Воно цілком ясне.
155
- ↑ Ідальго — середній дворянин в Іспанії. Перша «судова справа» тут це сатиричний натяк Бомарше на сучасне йому літературно-театральне життя.
- ↑ Анонім (грецьке) — безіменний, або той, що приховує своє ім'я (напр., анонімний твір — твір, автор якого невідомий, не підписаний).
- ↑ Oratio pro Murena — промова знаменитого римського оратора Ціцерона на оборону консула (вища адміністративна особа, яку обирали на рік) Ліцінія Мурени, обвинуваченого в незаконному здобутті консульства (62 р. до нової ери); один з найвидатніших зразків римського судового красномовства.
