там він являється глибоким, настроєвим ліриком.
Тепер кілька слів про внутрішню форму поеми. Тут Турянський дає світовому письменству щось оріґінальне, щось наскрізь національно українське, а саме: він огортає, огріває, опромінює гарячим, мов степове українське сонце, чуттєвим змістом української душі всіх своїх героїв, всі ясні й понурі картини, а навіть усю ідейну концепцію твору. В парі з тим іде його огненне співчуття й любов до всіх людей, яких він у чудово зворушливій картині підчас хлипання Саба ділить словами сліпого не на лихих і добрих, тільки на нещасливих і щасливих! Цей чисто український, огненно чуттєвий і високо етичний зміст поеми »Поза межами болю«, це як раз цей новий, оріґінальний і найбільший вклад у скарбницю загально людського духа, це здобуток, який запевняє поемі Осипа Турянського трівалу вартість.
Недавно один віденський часопис написав ось що: »Бракує нам іще досі поетичного твору, який виспівавби нам усім із душі прокляття світової катастрофи«.
