Головна хиба »Vae victis« — це невдале вязання матерніх почувань із вузким расовим шовінізмом. Найвизначніший твір на тлі світової війни — це безперечно »Огонь« Барбіса. Це величезна будівля, якій однак брак внутрішньої і внішньої архітектоніки, це реалістичні, дуже часто аж надто реалістичні малюнки, не повязані з собою в орґанічну артистичну єдність. Барбіс звертає більш увагу звичаєм Золі на milieu, як на людину. З тої причини його постаті являються надто малими, надто позбавленими власної індівідуальности й після прочитання твору всі випадають із тямки.
І ще одно. Барбіс наводить свою розмову з жовнірем на те, щоб висловити погляд, що він буде писати тільки правду. Отже в імя цієї життєвої правди стрічаємося у Барбіса майже на кожній стороні з крайньо непристойними виразами, котрих тут не можемо наводити з винятком хиба »найделікатнішого« виразу: з окопів смерділо як з писка… Забуває Барбіс, що життєва правда й поетична правда — це два світи, які не мають із собою майже нічого спільного. Це дуже тонко відчуває Турянський, у котрого найжахливіші
