европейської літератури. Такий психольоґічною глибиною поражаючий мотив міг народитися тільки в душі поета, який пройшов пекло болю.
З незвичайною глибиною зображає Турянський психольоґічний момент, коли йому здається, що його свідомість находиться десь на вні поза ним. З великою психольоґічною тонкістю обосновує поет психольоґічно незвичайно інтересний факт, як пятьом нуждарям здається, що їхній сліпий товариш є щасливший від них і вони завидують йому його щастя…
Неможливо на цьому місці зупинатися на всіх психольоґічних моментах, які поет пережив, відчув і зобразив незвичайно оріґінально й артистично. Згадатиб тут іще коротко візіонерський елемент, який у поемі являється серед фізичного, й духового розвалу психофізичною конечністю, котру поет зобразив як життєву правду і як артистичний засіб. Візії товаришів являються лиш як короткі епізоди, які поет обмежує до найконечнішої артистичної потреби. Так напримір Бояні не бачить уже вдруге своєї матери в човні на сірому морі хмар, а Пшилуський не бачить на-
