щоб доля кинула їх бодай на короткий час у безодню, в якій він находиться зі своїми товаришами. Тоді поети писалиб найчистішою кровю свого серця, а не самим чорнилом, як це часто діється, а критики сталиб на дні буття поетами…
Турянський уводить нас у нову країну психольоґічних нетрів людської душі на тлі безтямного фізичного й душевного розвалу й хаосу. Його як модернього артиста займає головно душа людини. Длятого фізичний упадок, зовнішні моменти і людського, горя, голод і холод описує поет дуже коротко, лиш кількома ядерними чертами, щоб зараз же перейти до зображування душевних переживань. Клясичним зразком може послужити оце місце:
Очі сховалися глибоко в лобі.
Шукають душі, щоб разом із нею покинути тіло, нужденну, розвалену тюрму.
Психоаналіза Турянського кидає нове світло на таємні нетри людської душі in infimis profundis і подає незвичайно інтересне джерело для студіювання психопатничних феноменів на тлі нечуваного фізичного й душевного вичерпання.
