»Поза межами болю« не є драмою в формальному значінні, хоч її внутрішня архітектоніка переведена здебільшого по всім правилам драматичних законів. Адже основний і всі побічні мотиви поеми і їх артистична обробітка виказують у поета незвичайну снагу драматичного будування і степенування. Форма твору »Поза межами болю« має всі признаки так високої поезії, що назва »повість« звучалаб у приміненні до нього шабльоново, буденно. Та коли кожду річ треба якось »охрестити«, то до твору Турянського підходить найліпше назва »поема«, хоча сам автор називає її »скромним оповіданням«.
Форма таланту Турянського незвичайно багата. Хоч автор, як це слідно з його поеми, знає докладно світову літературу, хоч подекуди видно в поемі вплив наймодерніших літературних напрямків, то його оріґінальний талан уміє перетопити всі найкращі елєменти европейського впливу в горнилі власної душі й надати їм печать власного творчого духа. Як приклад може послужити сцена, де Ніколічеві в шумі вихру, у кряканню круків причувається пісня. Ця картина нагадує подекуди Метерлінка. Одначе, коли для Метерлінка найвищим
