усі приблизно анальоґічні мотиви у світовій літературі. Чому? Коли в подібних мотивах у инших письменників переважає фантастичний елємент, то »Танок смерти« Осипа Турянського завдяки глибоко мистецькому скомбінуванню страшенної життєвої правди (власне пережиття автора!) з незвичайною фантазією і з правдиво українським жаром чуттєвого елєменту викликує наймогутніше вражіння зі всіх анальоґічних картин.
Здається, що поет сам відчув з артистичною тонкістю, що далі потрібна психольоґічна передишка. З тої причини він не зважає на ніякі шабльони і в 2. розділі вставляє спокійнішу сцену, якої потребу почував кождий читач після прошиваючого вражіння 1. частини.
В III. частині степенується траґізм іще живучих людських тіней зі стихійною силою, до висоти, звідкіля кличе грізна, в положенню тих людей нечувана життєва конечність »бути чи не бути». Тут воля до життя передуховлюється. Дух побіджає матерію, душа перемагає тіло. Однак наслідком тої боротьби й перемоги духа тіло тратить останню відпорну силу. Кульмінаційною точкою є тут »Пісня вічно-
