Ця сторінка вичитана
Вся остання сила моєї свідомости, вся моя душа при моїй дружині з сином.
Вони обоє так близько коло мене й так далеко!
Небо й землю порушу огнем моєї душі, моїм благанням, моїм болем і сльозами!
Я спасу, я мушу спасти від смерти дружину й сина.
О, Боже!
Іскри співчуття до твоїх дітей на землі!...
Зглянься наді мною!....
Не благаю у тебе чуда… ні ласки.
Дай мені тільки трошки сили… хай я зайду до них…
Глянь, Боже… на круків!
Ти їх сотворив.
Вони зловіщі… жорстокі створіння…
Ти дбаєш про них!...
Над моєю головою два круки…
Вони віддаляються від себе!...
Глянь: вони вже коло себе…
Вони радіють… так легко можуть прилинути до себе!...
Чому, Боже, даєш крукам таке щастя?...
А людей… кидаєш у найглибшу прірву болю… розпуки?...
