Ця сторінка вичитана
Глянь!
Це моя дружина й мій син!
Вона йде до мене разом із дитиною.
Вона вирятує мене і всіх нас від смерти.«
При помочі кріса я намагався всіми силами устати й піти на зустріч дружині й синові.
Товариші глянули в сторону корча з виразом великого здивування.
Сабо й Ніколіч дивилися довго і вперто.
Між моїми словами і їхнього свідомістю закипіла дивна й завзята боротьба.
Нагло їх очі блиснули почуттям певности й вони оба стали кричати один за другим:
»Так, так, це жінка з дитиною.
Вона спасе всіх нас від смерти!«
Добровський глянув на всіх нас і здрігнувся.
Приступив до мене й запитав:
»Чому не вийдеш на зустріч своїй дружині?
Адже це твій обовязок.
Устань, я тобі поможу.«
Я весь час пробував устати, але не мав сили.
Уже зовсім не чув ніг.
