Я тужив за нею… любив її безмежно… шалено…
Дістав відпустку… приїхав до своєї дружини… до своїх дітей.
Через кілька днів… мій син… мале невинне ангелятко… щебече мені про все… що бачив… каже:
»Тату, до нас приходив один пан. Я дуже не любив того пана, бо він цілував маму і я дуже плакав, відпихав його, від мами й казав: »То моя мама«. А той пан сміявся й далі цілував маму й казав мені: »То моя мама«.
Земля підімною розступилася…
О, чому мене зараз тоді пекло не пожерло!
Я утратив ціль життя.
Всі мої мрії про родинне щастя… розвіяні… опльовані…
Моя остання надія… моя одинока, найвища ціль життя… і ту війна мені зруйнувала… божевільно жорстоким чином зруйнувала…
Найстрашніше це… ця жінка знищила життя моїх дітей…
Вона цілувалася з коханцем у їхніх очах…
