Дзвони дзвонять… гомін ходить…
В горах, долах гомін родить…
Як сон-мрія тихо, тихо
Стелиться на сонця шлях.
Великодні дзвони дзвонять…
О, зійди, блакитнє небо,
На зелену землю нашу,
Квітами умаєну.
Небо землю обнімає,
Золоті свої проміння
На людей, на всі створіння
І в блакить безкраю шле.
Моляться як діти люде,
З усміхом любови й щастя
Мов вінком весняних квітів
Кругом церкви всі стають.
Світло з пітьми виринає
І в далекий світ безкраїй
Величня, могутня пісня
Враз дзвенить: »Христос воскрес!«
