Ця сторінка вичитана
»Товариші! Тепер ми вже не маємо грошей і також не потребуємо грошей. Тепер ми стали справжніми людьми.«
|
|
Потрясаюча картина болю, яку показала душа Саба, схвильована чим раз більше власною уявою і пристрастю, перенесла всіх назад у світ, у якому вони жили колись і який був тепер для них так далекий, недосяжний, утрачений.
Все минуле їх життя на світі, всі його радощі і вся принада пройшли перед очима їхньої душі.
Після дикого оголомшення прийшла сонливість, задума, мрії.
Знову вони сиділи довго мовчки, доки голод не приневолив їх шукати наново за одробинками хліба.
|
|
Я перестав обшукувати свої обдерті лати. Мрія понесла мене далеко-далеко.
Моя дружина й мій маленький син у родичів…
В великій, теплій кімнаті ялинка…
