наданнями Вітовта, привілеями Ягайла. У замітках мужиків не було ні ворожнечі, ні покори. Були се спокійні замітки людей, що стоячи на боці, приглядаються боротьбі чужинців, готові однак кожної хвилі взяти участь у спорі і певні корисного висліду. Такого спокою не бачив князь ні між власними служебниками-боярами, ані взагалі між боярством. І сей спокій хлопів у злуці зі зрозумінням положення, непокоїв і бентежив його. Але вкінці махнув рукою, наче обганяючи лице від набридливих мух і звернувся до Андрійка і Мартусі.
— Що ж, діточки, пустували увесь ранок? — спитав.
— Ні, тату, — відповіла дівчинка, — ми радилися.
— Ов і ви також?
— Так!
— А над чим, якщо се не тайна?
— Над Андрійковим виїздом! — проказала на півкрізь сльози Мартуся.
Князь Іван усміхнувся до боярина.
— То тобі буде жаль сього молодця? — спитав сей останній.
— Звісно, що жаль! Його там можуть вбити, так як його тата…
— Не журися, Мартусю, — потішав боярин, — усякий боярин мусить нести службу зі своєї землі, а твій Андрійко ще у бій не піде, він ще хлопчак…
— Ага, не піде, ти, дядьку, його не знаєш, він піде… і…
Тут здавалося, що дівчина розплачеться, але хотяй сльози плили уже по личку, вона опанувалася і тільки замовкла та закусила губи.
Боярин глянув на Андрійка і стрів його палкий погляд. На лиці горів румянець запалу до боротьби, до діл, — молодечий захват чистої, здорової душі.
— Не бійся, дитинко, — сказав і собі старий князь, — він не піде у бій, він… полетить на крилах туди, куди позове його честь. Правда, хлопче?
— Так, ваша милість, ви самі казали мині, що Юрша не вертає ніколи з раз наміченої дороги, тому й мене не спинить нічо…
— Навіть я? — промовило дівчатко тоненьким голосочком і так щиро глянуло хлопцеві у вічі, що сей увесь спалахнув, а князь і боярин розсміялися.
Але хлопець швидко отямився і відповів з усміхом.
— Ти, Мартусю,… може!
— О, я не спиню тебе, — заговорило дівчатко, а його очі заблестіли, — ні, я не спиню тебе, ані не продам Змієві… Коли здобудеш славу, то вернеш!
— Так, а тоді справимо весілля на славу! — гукнув розвеселений боярин.
