Сторінка:Опільський Ю. Золотий лев (Краків, 1941).djvu/33

Цю сторінку схвалено

татар, проганяє бояр, стає сам господарем на своїй землі, словом, він має вже свій розум і хто не йде з ним, той йому ворог.

І знову почув Ратибор, як кров ударяє йому до голови, а жовч заливає серце. Та нарешті опанував себе.

— Ти правду кажеш, хлопче, і саме тому ціню тебе ще більше. Ти станеш гідним наслідником Судислава і, засівши в ряді бояр, неодну добру раду даш королеві, чи його воєводам. Отже слухай! Мені люди винні гроші, багато гривень і кун і все їх майно не оплатить довгів із відсотками, хіба продав би всіх у рабство. Я, кажу, поганий чоловік, проте не думаю цього робити й не продам нікого. Зате придумав я інший спосіб.

Тут прихилився до Ярослава, й з блискучими очима спокусника нашіптував:

— Сьогодні або завтра приїде сюди баскак Куремси Ахмат за полюддям. І з ним буде із сотня татарви та великі скарби, данина з усієї Погориної волости. Ось я видам наказ і всі парубки з усієї волості стануть під твоїм проводом. Татарський гріш оплатить довги громади, а тоді всім буде гаразд. І мені в литовських лісах, тобі в моєму дворищі, і людям у селі не забагнеться покинути отчича і дідича наших земель короля Данила. Зрозумів ти мене, хлопче?

— Значить, я маю ограбувати баскака? — спитав Ярослав.

— Не тільки ограбувати, але й зловити! У цьому

34