¹) Закуп. Закупом звали на давній Україні-Руси невиплатного довжника, який ставав наслідком невиплатности рабом вірителя. Ізгоєм, викупленого раба або сироту.
²) Житниця — клуня, стодола.
³) Варязький — Варягами звали в давній Руси скандинавських дружинників.
⁴) Сварог — Бог сонця, те саме, що Хорс-Дажбог. Усі ті три імена значать те саме, але, як здається, є у їх розумінні деяка ріжниця. Сварог — се соняшне світло і тепло, Дажбог — се родюча сила сонця, Хорс — се блискуча поява Бога, що пробігає небосклін.
⁵) Вирай — Той світ, призначений для померших душ. У ньому жили померші Діди мов на землі, на зеленій леваді, пируючи і співаючи. У Вираї панувала вічна весна, світло, тепло, веселість.
⁶) Отчич і Дідич — пан-володар з діда-прадіда.
⁷) Моран-Мара — уосіблення смерти, ночі, темряви.
⁸) Волхв — жрець. Перун — Бог грому, лискавки і бурі, а також війни.
⁹) Лада — богиня любови, уосіблення любовного чару і принади.
¹⁰) Купальна ніч — ніч на Купала, коли сонічний круг та сила сонця найбільші. У сю ніч пускали на воду вінки для вороження будуччини любовних пар та очищували товар і себе святим огнем. У сю ніч „змовлялися“ зі собою хлопці й дівчата.
¹¹) Катафракти — панцирні византійські їздці.
¹²) Тисяцький — намісник.
¹³) Велес — Бог пастухів і товару, а також торговлі і поезії.
¹⁴) Лати — панцир, броня.
¹⁵) Кесар — грецький цісар-імператор.
¹⁶) Гляди зам. 4.
¹⁷) Жальник — кладовище, де палили мерців на кострі. Плачки-жалібниці оплакували смерть небіщика, кости збірали у попільницю-урну з глини і ховали у могилі. У огонь кидали всілякі жертви, а й у могилу клали поживу та всіляке знадібя, якого
