зброю. Сукно казав розтинати на стільки частин, скільки було гриднів, бо сукна треба було всім. Після поділу паїв показалося, що кожний учасник боротьби дістав більше ніж йому належалося і з того приводу запанувало у дружині вдоволення. Воно ще зросло, коли над вечір невідомою якоюсь стежкою перебрався на Берестово висланець від Дауда, який заявив, що виміняє за золото всі кожухи, коли варяги відставлять їх на Либедь. Всі закричали від радощів і якстій почали вантажити шкіри на вози. Коли настала темрява, гридні як один муж рішили підприняти нічний наступ на необсаджену ще частину Нового міста, бо бачили, що з грабежі можна легко розбагатіти. Свен доручив Еріхові начальний провід у вуличній боротьбі, щоб здобути Хорсовий горб між Старим містом і з'їздом на Поділ. Сам сів на коня і в супроводі Ґялляра та чотирьох гриднів виїхав витичівським шляхом на Либедь.
Та як тільки їздці повернулися спинами до дворища, від воріт двора Рогніди віддалилася темна стать, яка слідком ішла за верхівнями, прихилюючись до хат та парканів. Її темний одяг зливався з нічною пітьмою. На кілька хвилин дороги за двором Рогніди шлях ділився. Просто ішла дорога на Витичів, на якій вантажилися підводи для Дауда, праворуч вела бічна доріжка і на роздоріжжі стояло дворище Козняка. Оттут затрималися їздці і всі разом позіскакували з коней. Їм вийшов назустріч високий озброєний муж зі смолоскипом. У його світлі видко було як Свен розпи-
