43
Питання було коротке і ясне, і молодець не знав, як на нього відповісти.
— Вона, видко, набралася від Рогніди духа спротиву! — говорив далі князь, не ждучи на відповідь — а це недобре! Не кожна жінка є Рогнідою, не кожна!
— Ах, ти не знаєш, чому Козняк надувся на тебе? Він каже, що ти навмисне покинув Доброгоста, його сина, без помочі на поталу печенігам і вони вбили його.
— Ісусе Христе! — вирвалося у молодця. — Милостивий князю! Кленуся Богом, його муками та воскресенням, кістками батьків та моїм вірним мечем, що це брехня!
— Я ж це сказав Кознякові! — засміявся князь — і заборонив старому воронові доходити помсти мечем або домагатися вири. Тому старий завзявся не дати тобі дочки. Та ти не сумуй! Волю князя він ушанувати мусить, інакше горе йому!
— Господи Боже! — крикнув Роман. — Не кажи мені вибачити тому, хто вигадав таке, бо вбю його, пошматую, а криваву голову кину до стіп старому…
Князь засміявся удруге:
— Ну, твої оклики, хлопче, могли б вийти із уст нехрещеного гридня. Мені Євзевій казав, що милосердя, лагідність та дух вибачливости це христіянські чесноти. Видко таки добре Добриня каже, що вино одне, тільки чарки ріжні.
По хвилині спитав знову:
