100
а доступ до цього города знаю я — тамошній уродженець.
— Але ж я мушу бачити царівну вже тепер.
— Може й це станеться, але аж тоді, коли судно, що повезе тебе на Русь, буде на Золотому Розі…
Грецькі моряки надбігли від огнів і швидко стали наповняти дромон звичайним воєнним гомоном. Володимир зійшов на беріг і сів у один із човнів. З ним сів також і Анастас, який попрохав собі щита і шолома. При світлі смолоскипів його вигляд зовсім змінився. Вправним оком полководця пізнав Володимир, що в цьому рибалці живе також відвага і ця гадка розвіяла його останні сумніви.
Передом поїхали дромони — плосководні, але високі ґалєри із двома рядами весел. Високий зад корабля підіймався до третини висоти щогли, на якій розіпняли моряки велике вітрило. Напереді підіймався понад помостом чердак, обведений сильними балясами, але не такий високий, як керма. Там стояли по дві метавки на каміння та два дула, що викидали вогонь. Гридні у легких панцирах або тільки в караценах, шкіряних каптанах і варязьких кольчугах, стояли готові з топорами та мечами при боці, з луком у руках. Ніс корабля видовжувався у довгий кріпкий залізом кований клюв, яким можна було й потопити вороже судно, вдаривши з розгоном у бік. За дромонами довгою низкою поплили зміїні судна варягів. Крім малого помосту зпереду і ззаду, були вони отверті,
