зайшло і хотїла перечислити всї ті гроші.
“Чи ти здуріла“, сказав до неї Алї Баба, „щож ти хочеш робити? Коли би ти перерахувала всї ті гроші? Нам нема часу гаятись, треба як найскорше упоратись з тими грішми, от пійду викопаю яму і закоплю там всї гроші.“
“Добре би було“, сказала жінка Алєґо, „аби ми мали бодай яке таке понятє, кілько то є тих гроший, от побіжу до сусїдки, пожичу у неї малу мірку і перемірю всї гроші, єще заки ти викопаєш яму на них.“
“Моя жінко“, сказав Алї Баба, “то на нїщо тобї нездасть ся; далабись радше тому спокій, єсли бись хотїла мене послухати. А впрочім роби що хочеш, але памятай аби твоя непотрібна цїкавість не зрадила нашої тайни.“
Щоби таки конечно догодити своїй цїкавости, жінка Алї Баби пішла до брата чоловіка до Кассима, котрий недалеко від них мешкав.
