так само, як угнуте дзеркало. Одначе воно має ще другу, дуже важну силу. Коли будете дивитися крізь таке збіраюче скло на якийсь малий предмет, поклавши його близько під склом, побачите, що він більший, виразніший. Ану, зловіть муху, поглянемо на неї.
Піймали муху. Він узяв її за ніжки, а другою рукою недалеко від мухи держав над нею скло; муха здавалася всім богато більшою, ясно можна було бачити її очі, навіть жилки було добре видко.
Довго дивилися на ту муху, піймали ще десь меншу якусь комашину, та й на ту придивлялися крізь скло.
— Таке скло, що побільшує всякі предмети, зветься „побільшаючим“; з латинська звуть його теж „люпою“. Таких два скла вроблюють у трубку, котру можна розсувати й зісувати, тоді той прилад побільшує в 1000 разів або й більше. От крізь такі „дрібногляди“ побачили, що в одній краплині болотняної води живе ціла тьма дуже дрібненьких комашок та всяких творів, що їх ніяке око людське без цього не побачить.
Санько говорив далі:
— Є ще така труба, що крізь неї можна бачити на 200 миль або й більше, бо вона показує все більшим та ближчим. Її звуть „телєскопом“ або „далекоглядом“. На обох її кінцях вроблюють круглясті скла, або з одного кінця таке скло як у мене, а з другого вроблюють двічі вгнуте скло таке, що по середині тонке, гейби запалося з обидвох боків, а з краю грубше. Крізь таку трубу вчений Галилей придивився, що на місяці як і на землі є гори та долини, а на сонці побачив якісь плями. Після Галилея почали вже робити такі труби, котрі побільшують у 3000 разів і дуже наближують до нас те, на що ми дивимося.
— От як би подивитись у таку трубу на небо, — обізвався хтось.
— Їх дуже мало на світі, бо дорогі, то мало хто може їх мати.
Тут один із старших парубків вийняв годинник, а при ньому на короткому ланцюшкові був дармовіс, маленька, кругленька коробочка, накрита склом, а в ній рушалася якась коротенька ніби стрілка.
— Отсе буде маґнетна стрілка в тебе, — сказав Санько. Коби тут голка була.
Дали йому голку. Він підніс до неї дармовіс, а вона так і прискочила, неначе прилипла до скла на верху коробки. Санько пояснив це так:
— Це ви добре знаєте, що всякий маґнет має
