[…]
• Рукописи (підрозділ)
■ Ліричні вірші (справа)
1921-1924 рр.
■ Публіцистичні статті (справа)
1927, 1952 рр.
■ Наукові статті (справа)
1935-1963 рр.
■ Конспекти лекцій (справа)
1951-1953 рр.
■ Монографії (справа)
1954, 1960-1961 рр.
[...][1]
Якщо ж у фонді зберігається велика кількість неоднорідних документів, які ілюструють творчий доробок фондоутворювача у другорядних сферах його діяльності, доречним є їхній кількаступеневий поділ на основі ряду ознак із паралельним виділенням у відповідні структурні одиниці.
Первинну диференціацію таких документів рекомендовано проводити за відображеним у них напрямком діяльності[2]. Сформовані таким способом підрозділи з умовними назвами «Документи викладацької діяльності», «Документи наукової діяльності», «Документи публіцистичної діяльності», «Документи літературної діяльності» тощо слід розміщувати після підрозділу «Твори образотворчого мистецтва» у порядку, визначеному місцем, яке займав той чи інший вид діяльності в житті художника[3], — від найбільш до найменш важливого. Наприклад, якщо художник упродовж багатьох років викладав образотворче мистецтво у закладах освіти, внаслідок чого в його особовому фонді відклалися конспекти прочитаних ним лекцій, рукописи підготовлених підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій і т. ін., а вийшовши на пенсію, став «для душі» складати ліричні вірші, рукописи яких також зберігаються у фонді, то при систематизації названих документів на рівні фонду укомплектовані ними підрозділи треба розташувати у наступній