образотворчого мистецтва у творчості фондоутворювача[1] (від найбільш до найменш важливого); для підрубрик — довільним чином; для справ — часом створення найстарішого документа, який входить до складу кожної з них[2] (від найбільш до найменш давнього). Сформовані з репродукцій портретів українських громадсько-політичних діячів та пейзажів Києва справи розміщено наприкінці відповідних підрубрик[3], внаслідок чого порушено обраний принцип розташування справ — за хронологією створення їхніх найстаріших документів. Через це їх відділено від справ, у які об'єднано оригінали робіт, знаком «* * *».
Поряд із оригіналами та репродукціями творів образотворчого мистецтва в особових фондах художників можуть відкластися їхні (художників) нотатки, які відображають історію створення тієї чи іншої картини, спогади про роботу над нею, фотографії, зроблені на різних етапах її написання, тощо. Документи такого штибу[4] прийнято включати до складу підрозділу «Твори образотворчого мистецтва». Укомплектован(у, і) ними справ(у, и) необхідно розміщувати у кінці вказаного підрозділу, відділивши від решти його структурних одиниць позначкою «* * *». Орієнтовна схема систематизації творчих документів художників у цьому випадку буде наступною:
Ѳ Творчі документи (розділ)
• Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)
[…]
- ↑ Встановлено шляхом ознайомлення з його життєвою та творчою біографією.
- ↑ В наведеному прикладі дати створення найстаріших документів справ виділено напівжирним шрифтом.
- ↑ За наявності у фонді художника репродукцій його (художника) робіт сформован(у, і) з них справ(у, и) рекомендовано розміщувати наприкінці структурн(ої, их) одиниц(і, ь), до складу як(ої, их) ї(ї, х) включено згідно з виробленою схемою систематизації творчих документів. При цьому можливі випадки вимушеного порушення обраного принципу розташування справ (частіше за все — за хронологією створення їхніх найстаріших документів). У описі кожен із них потрібно позначати знаком «* * *».
- ↑ Необхідними умовами зарахування документів до цієї «групи» є:
– належність авторства їхнього змісту фондоутворювачу;
– відображення в них процесу здійснення фондоутворювачем своїх творчих задумів у галузі образотворчого мистецтва.
Далі для позначення сукупності таких документів вживаємо словосполучення «документи про роботу над творами образотворчого мистецтва».
