Сторінка:Ол. Луговий. Визначне Жіноцтво України (1942).djvu/156

Цю сторінку схвалено

старшої своєї дочки, Оксани, лікарки по фаху, в Германівці, на Полтавщині. Вмерла 13 березня 1927 року на запалення легенів. Зіставила сина і двох дочок, Оксану та Наталку. Оксана вчилася на медичному факультеті котрогось з університетів Франції. Молодша дочка, Наталка, вчилася на Вищих Педагогичних Курсах в Київі і до недавна займала становище в котромусь з радянських Інститутів Народної Освіти.

Творчість Л. Василівської обширна і ріжноманітна. Вона любила музику, красу природи і глибоко її розуміла. В українське письменство внесла нову до того течію, символізм. Природа нею оживлюється, перевертається в людську постать, прим., у „Скеля”. Скеля, то скамяніла мати, що гордо прокляла непокірних синів. Далі — в „Дівчині Чайці”, або в „Шпаках” таж символістика. Морська чайка перекидається в дівчину і суворо картає страхополоха, що боїться врятувати свого потопаючого брата; шпаки прилітають в Україну з теплих країв, а вітер з півночі нахлинув, замів снігом, затріщав морозом, але шпаки певні надії і віри в недалеку весну і співом весну сповіщають. Коли прирівняємо шпаків до тогочасного українства, то працю цю можна віднести до нашої національної весни, 1918-20 років. Взагалі у творчости Дніпр. Чайки відбивається три джерела — море, Дніпро та власні духові відчуття. Більш знаними серед читаючого загалу є її „Морські малюнки”, „Христонос”, „Чудний”, „Мара”, „Над Лиманом”, „Кобза” (присвячена Лисенку). Твори з власних духових переживань всі оповиті сумом.


ЮЛІЯ ШНАЙДЕР-НЕМЕНТОВСЬКА (УЛЯНА КРАВЧЕНКО)

Співробітниця Наталії Кобринської, Юлія Шнайдер, уродилася 1862 року, у Миколаєві, Жидачівського повіту, в родині комісаря Шнайдера. Приходилася близькою своячкою письменникові Миколі Устіяновичу. По закінченні учительського семинаря учителювала в Біберці, Стопах, а від 1889 року у Василіянському інституті у Львові. Замуж вийшла також за учителя Нементовського і з ним разом довгі роки учителювала в Сельці, Дрогобицького повіту.

В ранній молодости Юлія Шнайдер не любила бідноти й нужди і з погордою від них відверталася. Та пізнавши людсь-