142
шої своєї дочки, Оксани. Коли в Україні на постійно вже устаткувалася большевицька влада, у 1924 році стара письменниця переїздить до Київа (були це часи ославленої українізації українців), і одержує становище в Українській Академії Наук. Перебуває якійсь час також в Камянці Подільському. Умови нового життя впливали на Ольгу Петрівну відємно. В році 1930 вона умерла на 79 році життя.
Літературна спадщина Ольги Косачевої, або Олени Пчілки, як вона підписувала свої твори — велика. Побіч перекладів з інших мов, залишила вона кілька оригінальних пєс, оповідань, збірник поезій „Думки Мережанки”, науково-етнографічну працю „Український Орнамент”, спогади про Михайла Драгоманіва і свою автобіографію. Вона перша з українських письменників почала описувати в своїх творах і панське життя, бо її попередники, під впливами Народовольського руху писали виключно про селянство, так наче б всі селяне були якимись мучениками, а панські роди не заслуговували навіть на добру згадку. Знаємо самі знов, що скрізь у кожному народі і в кожній верстви знаходяться і високо-ідейні одиниці і останнє дрантя. Тим то й тому нечисельному панству, що ще не зріклося українства наносилася нашими письменниками незаслужена кривда, яку Олена Пчілка й направила, бо після неї тематикою творів наших письменників і письменниць став побут усіх верств нашої нації. І віддавалося всім по заслугам — добром за добре і неприхильним за зле.
Дуже гарна постать Ольги Косачевої як громадської діячки дореволюційного періоду, зосібна її щира симпанія до долі селянок. Вона перша з наших діячок відвідує Галичину й починає проводити в життя нову і в ті часи дивовижну ідею — єдности українства Російської і Австрійської України — в тому напрямі працює з Західно-Українською письменницею, основницею жіночого руху в Галичині, Наталією Кобринською.
НАТАЛІЯ КОБРИНСЬКА
Український рух і українську культуру відродили у Східній Україні шляхетські і козацькі роди, очевидно лише ідейні одиниці з тих родів. Забите кріпацькими умовами селянство не ви-
