Ця сторінка вичитана
ВІЗИЯ
Вітри од краю до краю,
Од рана до рана дмуть.
Дерева дахи зривають,
Пісок і тріски несуть.
На подвіррях клунки, попони.
— І не в безвісті шлях цей? —
Широкогрудих коней
Із стайні ведуть бігцем.
На ґанку ще раз мати,
Я ти вже допяв стремен.
Хлопчак, що його не взято,
Ховається під брезент.
І рветься, рветься фіртка
Квітника із слідами чобіт.
Обози — обози тільки.
На захід ідуть, на схід.
