Сторінка:Ольжич О. Рінь (1935).djvu/29

Ця сторінка вичитана
 
***
 

На полях сторожкого сьогодні
Ми міцні і глибокі резерви.
Цигарки в нас і ми не голодні,
Та болюче напружені нерви.

 Там десь злякано сальва лунає.
 — Не бої, а обійми їм братні!..
 Ой, не так неохоче стріляє
 Той, хто виріс під реви гарматні.

Ми резерви, та завтра без ляку
Ми з світанком піднімемось сивим.
Ну, шалена це буде атака
І скінчиться, звичайно — проривом.