Сторінка:Ольжич О. Рінь (1935).djvu/26

Ця сторінка вичитана
 
***
 

Пройшли пурпурні фінікійські дні,
Замкнувши цикль і знову так потрохи
Згризає час суворо-мовчазні
Ґраніти лєґендарної епохи.

 О, неба сірість, оливо води,
 В густих туманах обважнілі віти.
 Страшна вагітність, що несе плоди.
 Які аж правнукам узріти.

І ці стрункі, сухі чоловіки.
В їх простоті ясній, давно-минулій.
Чи ви пізнаєте, вгадаєте, який
Зпосеред них є Сервій Туллій?