Ця сторінка вичитана
ПІХОТИНЕЦЬ
Душа відділилась від тіла
Ще там, на майдані міськім.
Врочиста така, білокрила,
Літає і вється над ним.
А тіло, струнке і спокійне,
Ступає в холодних рядах.
Довіку його не обійме
Ні сумнів, ні згадка, ні страх.
І радісно духу дивиться,
Як тіло тяга кулемет,
Стискає гарячу рушницю
І вперто повзе наперед.
