Сторінка:Ольжич О. Рінь (1935).djvu/12

Ця сторінка вичитана
 

ҐОТИ

 

Похмурий день зачаївся в тумані.
Над бродом ржуть, полохаючись, коні.
Мій меч бренить, та чую, що на грані
Мене не зрадять крицеві долоні.

 Учора твердо так, без повороту
 Промовив: ні, суворий до останку.
 І цілу ніч під бурю і під слоту
 Процілував я опянілу бранку.

Хай Анти ждуть за річкою в тумані,
Мене не зрадять крицеві долоні.
І тільки образ голубий на грані
Не осінить мої гарячі скроні.