Ця сторінка вичитана
НОВОБРАНЕЦЬ
Такі чужі ці низькі, синяві гори.
Когорта прийшла в село на спочинок.
Поховались біляві полохливі дівчата.
Нависає гілля могутних дубів.
О, шляхи ці і курява і ґальські простори.
Товариші оповідають сміховинок.
Вечір. Мариться біле кампанське місто, мати,
Скромна сестра і галас малих братів.
