Цю сторінку схвалено
га за ним і думка, що він мене любить, що тужить може так само за мною, наповняє мене якимсь упоюючим, несказано гарним чутєм. Ох, я би так спочала на єго груди, я така втомлена!… Але відтак схамену ся: Нї, нї, в мене иньша будучність, не соняшна, мене жде борба, я се немов перечуваю, я-ж лише на те родила ся, і тому проч з всїми мріями і спогадами! Радше взяти ся менї за суху тверду працю і бороти ся з житєм. Все проче нехай зникає зперед моєї душі і не обезсилює єї!
