Ця сторінка вичитана
І понісся кінь. Літає,
І хропе, і дико рже,
Гостру шаблю обминає,
Від багнета береже.
Наче в піні, в шумі білім
Гнівний Черемош летить,
На коневі посивілім
Лицарь зранений сидить.
Шлях крівавий в долах в'ється,
Рипи, скоки навкруги…
Кров гаряча з його льється
На холодні береги.
