Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/99

Ця сторінка вичитана



Та з Редедею касожським
Ярославів брат Мстислав
Бивсь хоробро в поєдинку
І Редедю подолав.

Наш співець Боян великий,
Найславніший із співців
Сплів йому вінок безсмертний,
Із пісень безсмертних слів. —


Пролетіли дні короткі…
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любовю проказав:

— „Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, памятайте
Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.