Тихомирно дні останні
Володимир доживав,
Будував церкви і школи
І за ладом доглядав.
Жив з сусідами у згоді.
І плили спокійно дні,
Нападали на Вкраїну
Тільки Половці одні.
І народ за серце й розум
Свого князя шанував:
„Красним сонцем“ України
Володимира прозивав.
І Великий Володимир
Ще і досі не умер:
За його думки великі
Люде боряться й тепер.
Ще і досі на Вкраїні
Кровю скроплені поля
Ще і досі українська
Розшматована земля.
